Перші ластівки декомунізації на Дніпропетровщині – знесені монументи вождям минулої епохи. Їхній примусовий демонтаж розпочався в 2014 році. Вказаний період навіть отримав свою специфічну назву – “ленінопад”. Повне ж пірнання у процес позбавлення від наслідків тодішньої ідеології припало на 2015 – 2016 роки. 19 травня 2016 року Верховна Рада України переіменувала Дніпропетровськ у Дніпро.
А через 4 дні після цієї епохальної події донизу впала частка “петровськ” на вїзді до міста з боку Запоріжжя.
Наразі стела майже повністю у хащах і погано проглядається для водіїв з траси. Не зважаючи на те, що основну частину декомунізували, загальний її вигляд залишає бажати кращого. Фарба осипається, букви нерівні, хоч і перефарбовані у синьо-жовті кольори, поряд багато сміття. Також на цій стелі є вицвілий герб міста, а під ним – ще стара назва – Дніпропетровськ.
Не кращий вигляд має і стела на в’їзді з боку Слобожанського проспекту. Тут немає великої рослинності, тож видно її здалеку. Букви на ній навісні, і теж пофарбовані у жовто-синій. Проте сліди від збитої частини «петровськ» проглядаються дуже сильно. Стела вся у наліпках і облущена, її теж не заважало би перефарбувати.
Проте є тут і парадокс. Через декілька метрів після стели з написом «Дніпро» через усю дорогу розтягнувся дороговказ ще зі старою назвою міста – «Вас вітає Дніпропетровськ».
Наступна зупинка – Криворізька траса.
Хоч вона декомунізована, та знов таки – проблема у вигляді. Деякі елементи осипались і лежать з обох боків, видніються елементи каркасу. Залишився і слід від прибраної частини «петровськ». Загалом стела у аварійному стані і потребує не тільки перефарбування, а й ремонту.
А ось це – вже стела в районі Полтавської та Київської траси. Одразу знайти її важко, хащі закривають її майже повністю. Тут декомунізацію провели «народними методами». Частину «петровськ» недбало зафарбували у синій. Якщо подолати усі чагарники і підійти ближче – можна легко побачити начебто позабуту частину «радянської спадщини». Тут стела взагалі не схожа на інші, оскільки наклеєні букви у будь-який час можуть відвалитися.
Коли ми зацікавилися питанням декомунізації, не очікували побачити стільки нюансів. Адже стели на в’їздах до міста – це візитівки Дніпра. Вони першими зустрічають подорожніх. Це повага до жителів та гОстей міста.
Ми вирішили з’ясувати, хто має відповідати за стели, їх зовнішній вигляд та ремонти. Знайти відповідального вийшло не просто. Спочатку звернулися до міськради Дніпра. Тут нам порадили запитати про проблему у представників обласної влади.
Наступне звернення – до них. Нам відповіли, що це питання не в їх компетенції та порадили звернулися до дорожників.
І ось що ми почули.
Тож висновок поки лише критичний. Оскільки стели не тільки занедбані, але ще, як виявилось, нікому не потрібні. Пошук відповідального нагадав гру в пінг-понг без фінального результату. За останньою порадою, яку ми отримали, ми ще раз повернулись на самісінький початок, а саме до міської ради. Ми триматимемо руку на пульсі. І займатимемося питанням, поки воно не отримає гідного фіналу. Про що обов’язково інформуватимемо наших глядачів у наступних матеріалах.
https://www.otv.ua/5EJ6f-HzjHE